Пряма заборона 1С в Україні діє для державного сектору та критичної інфраструктури: продукти 1С і BAS внесені до офіційного Переліку забороненого ПЗ, який веде Держспецзв’язок. Приватні компанії формальної заборони на використання не мають, але перебувають під санкційними обмеженнями: платити розробнику за ліцензії, оновлення чи підтримку не можна.

Чи заборонена 1С в Україні у 2026 році

Так, але не для всіх однаково. Юридично існують два різні режими.

Перший режим — санкційний. Компанія 1С та її продукти перебувають під персональними санкціями РНБО, введеними в дію указами Президента. Санкції означають блокування активів, зупинення торговельних операцій, заборону передачі технологій і прав інтелектуальної власності. Це стосується всіх без винятку: жодна українська компанія не має права здійснювати платежі чи інші операції на користь підсанкційної особи.

Другий режим — заборона використання. Вона встановлена постановою Кабміну № 1335 і поширюється лише на визначене коло суб’єктів: держава, комунальний сектор, військові формування, критична інфраструктура. Приватна компанія, яка не є об’єктом критичної інформаційної інфраструктури, поки не підпадає під дію цієї заборони.

Держспецзв’язок сформулював це прямо: перелік «стосується органів державної влади, держустанов, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, військових формувань, систем, які працюють з чутливими даними, та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, а до приватного сектору поки що відношення не має».

Хронологія обмежень 1С: від 2017 року до переліку Держспецзв’язку

Внесення програм 1С і BAS до переліку Держспецзв’язку не означає автоматичної загальної заборони їх використання всіма приватними компаніями. Перелік має обов’язкове значення насамперед для державних органів, державних підприємств, військових формувань та операторів критичної інфраструктури. Для приватного бізнесу використання такого ПЗ створює санкційні, кібербезпекові та репутаційні ризики й є вагомою підставою для планування переходу на альтернативні рішення.

Як працює Перелік забороненого ПЗ

Перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання – це відкритий державний реєстр, який веде Адміністрація Держспецзв’язку на підставі постанови КМУ № 1335 від 22 жовтня 2025 року. Він опублікований у форматі відкритих даних на сайті cip.gov.ua.

Критерій включення – не технічна експертиза коду, а юридичний статус правовласника. Програма потрапляє до переліку, якщо особа, якій належать майнові права на неї, перебуває під українськими або міжнародними санкціями, або якщо є відповідне рішення суду.

Пропозиції щодо доповнення можуть подавати СБУ та Національний банк у межах своєї компетенції. Перелік оновлюється постійно: за перші вісім місяців 2026 року він зріс приблизно з 40 до 2020 позицій, і в ньому вже не лише бухгалтерські системи, а й антивіруси Kaspersky і Dr.Web, банківське ПЗ «Діасофт», інженерні системи, мережеве обладнання.

На кого поширюється заборона 1С і BAS

Обов’язкова заборона стосується:

• органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
• державних установ і державних підприємств;
• військових формувань;
• операторів об’єктів критичної інформаційної інфраструктури;
• систем, які обробляють чутливі дані та підлягають державному захисту інформації.

Наслідки для цих суб’єктів конкретні. Інформаційна система, у якій виявлено ПЗ з переліку, не зможе пройти авторизацію або отримати документ про відповідність вимогам інформаційної безпеки. Для вже атестованих систем виявлення такого ПЗ означає скасування авторизації. Під час перевірки органів державного контролю власник системи зобов’язаний замінити заборонене ПЗ, а за невиконання складається протокол про адміністративне правопорушення за статтею 188-31 КУпАП з подальшим переданням до суду. Для приватного бізнесу цих наслідків немає. Але є інші.

Чому BAS опинилася в переліку разом з 1С

BAS позиціонували як українську альтернативу 1С після 2017 року, і саме тому включення продукту до переліку стало для багатьох компаній несподіванкою.

Аргумент держави складається з двох частин. Перша – технічна: BAS архітектурно спирається на платформу 1С і використовує сумісний код, тобто зміна назви й локалізація не змінюють природу продукту. Друга – юридична: майнові права на продукти BAS у переліку зафіксовані за правовласником, який потрапив під санкції за указом № 378/2026, а це і є формальна підстава для включення.

Практичний висновок для бізнесу простий: перехід з 1С на BAS, який багато компаній зробили у 2017-2019 роках як «безпечне» рішення, у 2026 році вже не вважається виходом із ситуації. Ті самі ризики, та сама платформа, той самий перелік.

Що приватній компанії можна, а що ні

П’ять реальних ризиків, якщо залишитися на 1С або BAS

1. Санкційний ризик за платежами. Будь-яка оплата на користь підсанкційної особи за ліцензію, оновлення чи супровід – це операція, яку банк або контролюючий орган може кваліфікувати як порушення санкційного режиму. Часто такі платежі проходять через посередників, і компанія навіть не бачить кінцевого отримувача.
2. Технічний борг замість оновлень. Легальних оновлень немає. Це означає, що система не адаптується до змін податкового законодавства і форм звітності автоматично, а кожна зміна закривається доробкою місцевого підрядника. Через два-три роки такої практики конфігурація стає унікальною, і будь-яка міграція коштує дорожче.
3. Кібербезпека. ПЗ без оновлень накопичує невиправлені вразливості. Для системи, у якій лежать вся клієнтська база, фінанси й персональні дані, це не абстрактна загроза.
4. Комплаєнс і доступ до грошей. Due diligence перед інвестицією, участь у міжнародних програмах, робота з донорськими коштами, вихід на європейський ринок, продаж бізнесу – у кожному з цих сценаріїв питання «яке ПЗ ви використовуєте» ставлять окремо, і наявність 1С у відповіді доводиться пояснювати.
5. Ланцюжок постачання. Якщо серед ваших клієнтів є держпідприємства або оператори критичної інфраструктури, вимога відмовитися від забороненого ПЗ приходить до вас не від держави, а від замовника в тендерній документації.

Чи буде повна заборона для бізнесу: статус законопроєкту

Законопроєкт № 13505 передбачав саме те, чого бізнес побоюється: запровадження понять «ворожий програмний продукт» і «ворожі засоби інформатизації», повну відмову від них до 1 січня 2030 року, заборону закупівель для держави, оборонного сектору та учасників платіжних систем і фінансові санкції у 2% річного обороту за порушення.

Комітет з питань цифрової трансформації рекомендував ухвалити його за основу 21 жовтня 2025 року. 30 червня 2026 року Верховна Рада законопроєкт не підтримала: «за» проголосували 195 депутатів при потрібних 226. Основне заперечення стосувалося розмитості термінології, зокрема поняття «засоби інформатизації», яке потенційно охоплює надто широке коло продуктів.

Що це означає практично: станом на вересень 2026 року штрафу за використання 1С приватною компанією не існує. Але напрям державної політики не змінився, а перелік Держспецзв’язку продовжує зростати. Розумно планувати міграцію як питання найближчих двох-трьох років, а не чекати на закон і мігрувати в паніці за три місяці разом з усім ринком.

Що робити бізнесу: план на найближчі 90 днів

1. Провести інвентаризацію. Зафіксуйте, які саме продукти і версії у вас працюють, які з них є в переліку Держспецзв’язку, де вони розгорнуті, хто їх обслуговує і скільки доробок зроблено поверх стандартної конфігурації.
2. Визначити свій статус. Перевірте, чи не належить ваша компанія до об’єктів критичної інформаційної інфраструктури і чи немає у ваших договорах з держзамовниками вимог щодо забороненого ПЗ. Це визначає, чи маєте ви строк, чи лише рекомендацію.
3. Перевірити платежі. Підніміть договори і платіжні документи за останні два роки: кому й за що ви платите за ліцензії та супровід, хто кінцевий отримувач коштів.
4. Оцінити дані. Скільки років обліку потрібно перенести, які довідники і залишки критичні, які інтеграції зав’язані на систему (банк-клієнт, каса, склад, сайт, звітність).
5. Сформувати вимоги до нової системи. Не «аналог 1С», а перелік процесів, які система має закривати, з обов’язковими й бажаними пунктами.
6. Обрати систему і провести пілот на одному напрямі або одній юрособі, перш ніж переносити весь бізнес.
7. Спланувати паралельний період. Один-два звітні періоди стара і нова системи працюють одночасно, поки не збіжаться цифри.

Куди мігрувати з 1С

Універсальної заміни немає, і будь-хто, хто обіцяє «повний аналог 1С за тиждень», продає ілюзію. Вибір залежить від трьох речей: масштабу компанії, галузевої специфіки та готовності змінювати процеси. Загальна логіка звуження вибору така:

• ФОП і малий бізнес з простим обліком зазвичай закривають потребу українськими хмарними сервісами бухгалтерського та управлінського обліку.
• Середній бізнес з виробництвом, складом або мережею точок дивиться в бік модульних ERP на кшталт Odoo або українських галузевих рішень, де можна почати з двох-трьох модулів.
• Великі компанії з жорсткими вимогами до консолідації та звітності розглядають системи корпоративного класу, але тут вирішальним є не функціонал, а вартість володіння і наявність партнера, який супроводжуватиме систему в Україні.

Детальний розбір варіантів з їхніми обмеженнями ми зібрали в окремому матеріалі про ERP-альтернативи 1С для українських компаній, а критерії вибору – у гайді як обрати ERP-систему в Україні. Для малого бізнесу окремо є огляд українських програм для бухгалтерії та управлінського обліку.

Чотири помилки, які роблять компанії під час міграції

Переносять усе. Спроба перенести двадцять років історії з усіма закритими контрагентами й нульовими залишками подвоює бюджет проєкту. Робочий підхід: залишки й довідники переносяться повністю, історія – за той період, який реально потрібен для звітності й аналітики, решта лишається в архівній копії старої системи в режимі читання.

Копіюють процеси один в один. Замовник просить «зробити так само, як у 1С». У результаті нова система отримує всі кострубаті обхідні шляхи, які колись виникли через обмеження старої. Міграція – єдиний момент, коли процеси можна переглянути без опору команди.

Не планують паралельний період. Перемикання «в ніч на понеділок» без місяця паралельної роботи майже завжди закінчується розбіжностями в цифрах, які потім шукають тижнями.

Забувають про бухгалтерію на етапі вибору. Систему обирає ІТ або власник, а працює в ній головний бухгалтер. Якщо його не залучили до вибору, опір на етапі впровадження гарантований.

FAQ